Очі є одним з найголовніших органів людського тіла. Гарний зір дозволяє радіти красі навколишнього світу, милуватися на близьких людей і що важливо - не обмежує вибір спеціальності і час занять улюбленою справою, будь то перегляд телепередач чи рукоділля.
На жаль, очі схильні до багатьох захворювань і одним з найсерйозніших є глаукома, яка не має вікового обмеження і може виникнути і у дітей, і у літніх. І все ж частіше захворювання розвивається після сорока років і з кожним наступним роком життя ймовірність виникнення недуги збільшується.
Глаукома – одне з найгрізніших захворювань очей, що призводять до втрати зору. Згідно з даними всесвітньої організації охорони здоров’я, на глаукому хворіють близько 3% населення, а у 15% незрячих людей у всьому в світі глаукома послужила причиною сліпоти. У групі ризику знаходяться люди віком понад 40 років, проте в офтальмології зустрічаються такі форми захворювання, як юнацька і вроджена глаукома. Частота захворювання значно збільшується з віком: так, вроджена глаукома діагностується у 1 з 10-20 тис.. новонароджених, у групі 40-45-річних людей – в 0,1% випадків; у 50-60-літніх – в 1,5% ; після 75 років – більш ніж у 3% випадків.
Під глаукомою розуміють хронічне захворювання очей, що протікає з періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску, розладами відтоку внутрішньоочної рідини, трофічними порушеннями в сітківці і зоровому нерві, що супроводжується розвитком дефектів поля зору і крайової екскавації диска зорового нерва .
Поняттям «глаукома» сьогодні об'єднують близько 60 різних захворювань.
Причини розвитку глаукоми
Вивчення механізмів розвитку глаукоми дозволяє говорити про мультифакторний характер захворювання. Тобто для виникнення глаукоми необхідна наявність ряду факторів, які в сумі викликають хворобу.
Насамперед виникнення глаукоми пов’язане з внутрішньоочною рідиною. Якщо порушено її відтік, підвищується внутрішньоочний тиск, а значить - розвивається глаукома.
Падіння гостроти зору безпосередньо пов’язане із загибеллю фоторецепторів сітківки і клітин зорового нерва.
Медики виділяють три основні типи цього захворювання - вроджену, первинну і вторинну. Нижче ми зупинимося на кожному з цих типів.
Первинна глаукома - найбільш поширений тип. Як уже згадувалося, до цієї хвороби схильні люди віком понад сорок років. Симптоми глаукоми з'являються раптом, без будь-яких очевидних ознак. Проблема враз виникає з очима, які здавалися абсолютно здоровими.
Розглянемо існуючі чинники ризику, що впливають на виникнення глаукоми та її прогресування. Ці фактори прийнято поділяти на місцеві та загальні. Місцевим фактором, як правило, є короткозорість, а в ролі загальних факторів можуть виступати погана спадковість, захворювання щитовидної залози або центральної нервової системи, цукровий діабет. Крім того, до загальних факторів відносять і похилий вік – понад 60-65 років.
Причиною виникнення вродженої глаукоми може стати аномалія розвитку очей у ембріона (так званий дисгенез кута передньої камери) або якесь інше захворювання очей, перенесене ще до пологів або під час них (це можуть бути травми, пухлини, запалення тощо).
Вторинною називається глаукома, яка виникла внаслідок одного з таких очних захворювань: катаракта, зсув (дислокація) кришталика, а також внаслідок запальних і дистрофічних очних захворювань та після опіків і поранень очей, їх пухлин і хірургічних втручань.
Втім, внутрішньоочний тиск може підвищуватися і з причин неглаукомного характеру. Це явище називається гіпертензією очей. Різниця між глаукомою і гіпертензією полягає в тому, що остання виникає доброякісно, при цьому захворюванні не страждає зоровий нерв. Причиною гіпертензії очей можуть бути різні місцеві або загальні захворювання, інтоксикація організму, віковий дисбаланс між продукцією внутрішньоочної рідини та її відтоком. Причини можуть бути також пов’язані з ендокринною системою і тривалим прийомом гормональних препаратів, а також з низкою інших захворювань.
Що відбувається при глаукомі?
Всередині наших очей постійно відбувається процес утворення особливої рідини - вчені називають її водянистою вологою. Основна кількість цієї вологи збирається в передній (між рогівкою ока та райдужної оболонкою) і задній (між райдужною оболонкою та кришталиком) камерах людського ока.
Через унікальну дренажну систему, розташовану в кутку передньої камери, внутрішньоочна рідина йде з ока в кровоносне русло. Внутрішньоочний тиск визначається балансом між притоком внутрішньоочної вологи та її відтоком. Власне, внутрішньоочний тиск - це тиск вмісту очного яблука на його стінки. Як правило, внутрішньоочний тиск у здорової людини коливається в діапазоні від 16 до 22 міліметрів ртутного стовпа.
При виникненні глаукоми всередині хворого ока порушується циркуляція рідини - вона накопичується, через що починає рости внутрішньоочний тиск. У свою чергу, із-за цього тиску очне яблуко починає тиснути на зоровий нерв, поступово (досить швидко) руйнуючи його. В результаті цих процесів у людини починає погіршуватися (як , як часто кажуть люди, «сідати») зір, вона починає гірше бачити. Услід за цим погіршенням з’являються й більш значні проблеми і симптоми глаукоми. Порушується периферійний зір, отже звужується зона видимості. Якщо вчасно не забити тривогу, очне яблуко може і зовсім задавити зоровий нерв. Його загибель призводить до повної сліпоти. Сучасна медицина поки що так і не знайшла способу відновити зір, втрачений через втрату зорового нерва.
Медики виділили дві головні форми глаукоми - відкритокутова і закритокутова. При закритокутовій глаукомі рідина накопичується всередині ока через те, що кут передньої камери ока перекритий райдужною оболонкою. Іншими словами, рідина не потрапляє в природну дренажну систему ока. Якщо діагностовано відкритокутову форму глаукоми, це означає, що доступ відкритий, але щось не так і самою дренажною системою.
Крім зазначених двох форм глаукоми, є ще змішана глаукома і так звана глаукома з нормальним внутрішньоочним тиском. В останньому випадку причина полягає не в очному тиску, а в кровообігу всередині самого зорового нерва.
Як проявляється глаукома, які симптоми і ознаки?
Виникнення і розвиток відкритокутової глаукоми, як правило, проходить без будь-яких проявів, непомітно для самого хворого. Ніяких проблем або неприємних відчуттів вона не викликає, а людина живе в щасливому невіданні. Відбувається звуження поля зору, але це настільки повільний процес ( він може займати роки), що людина не помічає цей симптом глаукоми, а навіть якщо помічає - як правило, списує на втому або вік. Нерідко хворий лише випадково дізнається, що одне око вже не бачить зовсім. Приблизно кожен п'ятий хворий відзначає, що почав бачити райдужні кола, дивлячись на джерело світла (наприклад, на лампочку), багато скаржаться на «туман» або пелену, що іноді ненадовго виникають парад очима. . Практично це чи не єдині симптоми підвищення внутрішньоочного тиску. Нерідко вони супроводжуються головним болем і неприємним відчуттям в області надбрів’я.
У більшості випадків гострокутова глаукома вражає відразу обидва ока. Однак, як правило, захворювання виникає асиметрично. Головний симптом глаукоми - звуження периферійного поля зору. Як правило, це звуження починається з боку носа, а потім охоплює периферію поля зору, аж до повної втрати зору. Багато хворих відзначають різке зниження здатності бачити у вечірній час, у сутінках. Якщо у вас вже почав погіршуватися зір - хвороба, швидше за все, вже порядком запущена. Процес атрофії зорового нерва вже почався. Зробити щось лікарям буде вкрай складно.
Приблизно чверть усіх випадків захворювання первинною глаукомою - закритокутове. Ознакою такої форми нерідко служить біль в очах і практично постійне відчуття дискомфорту, напруги в оці. Є і зорові порушення. Це й деяке затуманення зору, і вищезгадані ореоли, що з'являються навколо джерел світла. Особливо відчутна біль в області скронь, надбрівної області і половині голови. Гострий напад, про який ми згадували вище, як правило, супроводжує саме закритокутову глаукому. Причина цього нападу - різке збільшення очного (внутрішньоочного) тиску, що є симптомом глаукоми.
Як правило, такий напад - прямий наслідок кількох провокуючих факторів. Такими факторами можуть бути перевтома, нервове перенапруження, а також довге перебування в темряві або в положенні, при якому голова нахилена. Спровокувати напад може і одноразовий прийом великої кількості води, і розширення зіниць під дією лікарських засобів.
При гострому нападі біль різко проявляє себе в голові і оці, зір неабияк затуманюється або різко знижується, а при погляді на світло перед очима з'являються різнокольорові кола. Трапляється, що гострий напад глаукоми супроводжується нудотою або блювотою, загальною слабкістю організму. Нерідко болі віддають в область живота і серця. В такому розмаїтті симптомів прихована основна небезпека - можна сприйняти напад глаукоми за загострення якогось іншого захворювання (мало кому спаде на думку, що очне захворювання буде позначатися на серці). Як результат - згаяний час. Це якраз той випадок, коли зволікання смертельно небезпечне. Невідворотна сліпота може наступити вже через добу після гострого нападу.
Прогноз і профілактика глаукоми
Необхідно розуміти, що повністю вилікуватися від глаукоми неможливо, проте дане захворювання можна тримати під контролем. На ранній стадії захворювання, доки ще не відбулося незворотні зміни, можуть бути досягнуті задовільні функціональні результати лікування глаукоми. Безконтрольне протікання глаукоми може призвести до незворотної втрати зору.
Профілактика глаукоми полягає насамперед у регулярних оглядах окуліста осіб груп ризику. Пацієнти, що страждають глаукомою, повинні знаходитися на диспансерному обліку в офтальмолога, регулярно - кожні 2-3 місяці - відвідувати фахівця, довічно отримувати рекомендоване лікування.
«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!
Відповідальний укладач
Головний лікар В. П. Красник
Редактор В.В. Портяк